home   |   А-Я   |   A-Z   |   меню


Примітки

[1]

Проф. А. Введенскій: Религіозное сознаніе язычества. Том І: Естественных релігій. М. 1902 рік. — Булашев Г. О.: Украинскій народ в своих легендах и религіозных воззрніях и врованіях. Вип. І. Космогоническія украинскія народныя воззрнія и врованія. Київ, 1909 рік. — Васильєв М. К. и Н. Ф. Сумцов: Антропоморфическія представленія в врованіях украинскаго народа. «9тн. обозр». Кн. 15, 1892 р. (див. і 1890 р. кн. 4). — Фаддей К. Рыльскій: К изученію украинскаго народнаго мировоззрнія», «К. Стар». 1888 р., кн. 11 і 1890 р. кн. 9—11, 1890 р. кн. 18—V. — П. И.: Народныя представленія и віірованія, относящіяся к вншнему міру. «Харьковскій Сборник», вин. 2, 1888 р. — Е. Барсов: Очерки народнаго мировоззрнія и быта, «Древняя и новая Россія» т. З ч. 11, 1876 рік. — І. С. Нечуй-Левицький: Світогляд українського народу, Львів, 1876 рік. — М. Грушевський: Початки громадянства, Відень, 1923 рік, 328 ст. — М. О. Косвен: Очерки истории первобытной культуры, вид. 2, М. 1957 р. 238 ст.

[2]

«Сборн. Харьк. Ист. — Фил. Общ.», т. IV, ст. 44. — М. Грушевський: Історія укр. літер. І. 325.

[3]

Пор. Будилович: Первобытные славяне в их языкі, быг, понятіях, 1878 р.

[4]

Д. Робертсон: Исторія Христіанской Церкви переклад Д. Лопухина, Спб. 1890 р. т. І ст. 221.

[5]

Полное собраніе русских лтописей, том V ст. 31.

[6]

текст виноски відсутній у джерелі

[7]

текст виноски відсутній у джерелі

[8]

Й. Срезневскій: Об обожествленіи солнца.

М. Помазанскій: Православнеє Догматическое Богословіе, 1963 рік, ст. 9.

[9]

Полное собраніе русских Л^тописей, т. І, ст. 102.

[10]

юф. Буслаев: Историческая христоматія, ст. 519, 522, 522, Москва, 1861 рік.

[11]

Памятники отреченной литературы, т. II, ст. 145.

[12]

Про Косму Індикоплевства див. Кагі КгитЬасЬег: СгевсысМе йег ВузапііпівсЬеп ІЛіегаіиг; 1897 р., вид. 2-е, ст. 412–414.

[13]

Памятники отреченной литературы, т. II, ст. 436.

[14]

Там само, ст. 443.

[15]

А. Афанасьев: Позтическія воззр1>нія славян на природу, т. II ст. 164.

[16]

А. -Афанасьев, ст. 459–460. Пор. оповідання М. Коцюбинського: «Тіні забутих предків».

[17]

З корпусу В. Гнатюк а, ст. 112, див. — М. Грушевський: Історія української літератури, т. І ст. 208, 1923 р.

[18]

Про воду взагалі див. у Литвинової про культ криниці, «Кіев. Стар.» 1884 р. кн. 4.

[19]

М. Грушевський: Історія української літератури, т. І, ст. 272.

[20]

Там само, ст. 110.

[21]

Русскія достопримчательности, т. І ст. 94.

[22]

Видання Будиловича, 1875 р., ст. 243.

[23]

Про це свідчить подорожній І. Стрюйс чи Страус (! 1694 року), що подорожував по Московії й написав своє «Путешествіє», перекладене на російську мову, див. «Рус. Архив» 1880 р. т. І.

[24]

Вовк: Студії, 1927 р., ст. 172. Гроші кидають у воду по всій Европі, також і в Канаді.

[25]

М. Грушевський: Історія укр. літ. 1923 р. т. І, ст. 145.

[26]

Про дощ та хмари див. Лавровскій: Изслдованіе о мифических врованіях у славян в облака и дождь, «Уч. Зап. 2 отд. Спб. Ак. Наук» 1863 р. т. VII.

[27]

Афанасьев: Позтическія воззрнія, І. 447.

[28]

Афанасьев: Позтическія воззрнія, І ст. 447.

[29]

«Новая Скрижаль», вид. 17, Спб. 1908 р. ст. 414–415.

[30]

Д. К. Зелений: Тотемм-деревья в сказаннях и обрядах европейских народов. М. Л., 1937 рік.

[31]

Sobotka /// Rostlinstvo v narodnim podani. H.22

[32]

А. Афанасьев, т. П ст. 325.

[33]

Пор. мою легенду: Трепета.

[34]

Афанасьев: Позтическія воззрнія славян на природу, т. II розд. 17.

[35]

Апокрифічна Бесіда Панагіота з Азимітом. Афанасьев II. 294.

[36]

Іпатіїв Літопис, ПСРЛ II. 155, вид. 1671 р. Пор. баладу М. Вороного: Євшан-зілля.

[37]

У Старому Заповіті це т. зв. мандрагори або мандрагорові яблучка, по-гебр. йийаіт вживається як наш любисток, див. Книга Буття ЗО. 14–16. Корневище мандратори — вживалося як амулет і приворотне.

[38]

Н. Сумцов: Хлб в обрядах и пснях, Харків, 1885. Ястребов: Свадебные обрядовме хлбм в Малороссіи, «Кіев. Стар». 1897, кн. 6.

[39]

В. Клінґер: Животныя в античном и современном суевріл. Київ, 1911 рік.

[40]

Шеппинг Д. О.: Значеніе нкоторнх зврей, лтиц, и других животных по суевріям русскаго народа, «Филолог. Зап». 1895 р., Вороніж. В. Гнатюк: Українські народні байки (звіриний епос), «Етнограф. Збірник» 1916 р. том 37–38, тут 327 байок.

[41]

Труды этногр. — статист. зкспедиціи, т. III ст. 265.

[42]

Н. Сумцов.: Туры в народной словесности, Ки'т 1887.

[43]

Пор. мою легенду: Зозуля. Див. І. Р у д е н к о: Про зозуль, посмітюх і гадюк. «Основа» 1862 р. кн. 9.

[44]

П. Мирний: Хіба ревуть воли, як ясла повні? Львів, ст. 23.

[45]

Пор. мою легенду: Голуб і горобець. Див. вище.

[46]

В. П е р е т ц: Слово о полку Ігоревім, Київ, 1926 р., ст. 298–299. Пам. отреч. р. лит. II. 350. Б а р с о в: Слово о полку Игореве III. 416–417.

[47]

М. Драгоманов: Байка Богдана Хмельницького, «Св. встник» 1885 р., див. «Розвідки» т. II. Пор. мою легенду: «Прощу, та не забуду».

[48]

Пор. мою легенду: Святий Юрій і змій. Див. «Слово Істини» ч. ч. 16, 19, 1949 рік.

[49]

Див. цінну працю, Д. Шестаков: Изслдованія в области греческих народних сказаній о Святих. Варшава, 1910 р. Тут і рясна література.

[50]

Про походження окремих релігійних термінів див. у моїй праці «Життя слів», що друкувалася в «Рідній Мові» за 1935–1937 роки, де розповідаю про них докладніше. Це етимологічно-семантичний словник української мови, який друкується тепер (з 1963 р.) в «Вірі й Культурі».

Е. Аничков: ОИ Киззіап Ргцдап Сиіів, в трудах 3-го Міжнаро. Конгресу Історії Релігії в Оксфорді. — Його ж: Боги Владиміра по свидтельству Літописи, «Язычество и древняя Русь», 1914 р. ст. 308–328. — Л. А. Булаховський: Лінгвістичні уваги про міфологічні назви «Слова о полку Ігореві», див. «Мовознавство», Київ, 1959 р., том XV ст. 21–32.

[51]

Про Володимирових богів див. Проф. К о р ш: Владиміровы боги, «Сбор. Харк. ист. — фил. Общ». 1908 р. т. 18.

[52]

Мочульскій В.: О мнимом дуализм в мифологіи славян, «Русск. Фил. В». 1889 р. кн. 2 ст. 153–204. — М. Грушевський: Історія України-Руси, т. І вид. 2 ст. 284.

[53]

М. Драгоманов: Дуалістичне сотворення світу, 1893 р., «Розвідки», т. III. — Мочульскій В.: Апокрифическое сказаніе о созданіи міра, 1896 р.

[54]

П. Мирний: «Хіба ревуть воли як ясла повні». Львів, ст. 25.

[55]

6 Тихонравов: лтописи русской литературн, IV. З, ст. 89. Буслаев, Христоматія, ст. 552.

[56]

Лтописи рус. лит., т. V. 2, ст. 5.

[57]

«Рус. Фил. В», т. 35, ст. 234.

[58]

Літературу див. нижче, в XII розділі. Крім того: Г. М. Барац: Библейско-агадическія параллели. 1908 р.; О составитслях Повсти временных лт и ея источниках, преимущественно еврейских, Берлін, 1924 р. — Карнев Н.: Главные антропоморфическіе боги славянскаго язичества, «Филолог. Записки», Вороніж, 1872 р. кн. 5. — Е. Ф. Карскій: Блоруссы, т. III ч. І. ст. 33–37. — А. Кирпи чников: Что мы знаєм достоврнаго о личных божествах славян, «Журн. Мин. Нар. Просв». 1385 р. кн. IX. ч. 241. — В. Корш: Владиміровы боги, «Пошана», «Собрн. Харьк. Ист. — фил. Общ.» т. 18, 1909 р. — Л. Леже: Славянская мифологія, 1908 р… переклад, редакція й додатки проф. Шляпкина. — В. Перетц: Поганські боги в «Слові», див. його працю «Слово о полку Ігоревім» 1926 р. ст. 69–80. — Сребрянскій: Мифологія Слова о полку Игорев, «Изв. Ист. — Фил. Инст. кн. Безбородко» т. XV, 1895 р. — Шептинг Д. О.: Наши письменнне источники о языческих богах русской мифологіи, «Фил. Зап». 1886 р. кн. 6. — Іван Левіцький: Світогляд українського народа, ескіз української міфології, Львів, 1878 р. — М. Костомаров: Славянская мифологія, 1847 р. — Я. Головацкій: Очерк мифологіи. 1860 р. — Кагаров: Замітки по русской-мифологіи, «Изв. отд.» 1919 р. кн. 1.

[59]

Про Сварога див. Богдан Кравців: До проблеми Тура-Свгрога-Трояна. Америка», Філаделфія, 1952 р., 16 ст. Тут і література.

[60]

Про Перуна в нас існує вже не мала література. Крім вищеподаної загальної літератури, зазначу ще: 81. К о 2 п і е-с К і: Регіт ипй ТЬог, «АгсЬ.!йг Е1. РЬ». ч. 23, 1902 р.: рецензія на цю працю К. Ф. Тіандерав «Извстіях отд. рус. яз. и сл.» 1903 р. т. 7 кн. 3. — Йордан Й в а н о в: Культ Перуна у южнььх славян, «Извстія» 1903 р. кн. 4. — Держави н Н. С.: Перун в языковых и фольклорных переживаніях у славян, див. «Язык й литература» т. НІ. — Кравців Б.: Про Перуна — дуба і громовержця, «Америка» за 3. III. 1950 р., Філаделфія.

[61]

Афанасьев, т. І ст. 250.

[62]

Пор. Лев Т о л с т о й: «Отрочество» (II: Гроза): «Кучера при каждом удари грома снимают шапки и крестягся. Гнв Божій! Как много поззіи в этой простонародний мысли!»

[63]

В Словнику Памви Беринди 1627 року на ст. 153 е слово «Перунь-громг.».

[64]

Бодянський О.:О тождеств славянских божеств Хорса и Даждьбога, «Чтенія Общ. ист. и др. р.» 1846 р. кн. 2. — Про Даждьбога див. В. Перетц: «Слово о полку Ігоревім» ст. 77–78.

[65]

Кравців Б.: Про Волоса-Хорса. «Америка» ч. 9 (59) 1950 р. Філаделфія.

[66]

Пор. в Іпат. Літ. ст. 10: І начаша скот брати от мужа по четири куни.

[67]

Афанасьев, І. 474.

[68]

Про Велеса див. вище загальну літерагуру. Див. ще. Tobolka: ВоЬ Уеіез. — В. Перетц: «Слово о полку Ігоревім», 1926 р. ст. 74–77.

[69]

Афанасьев. І. 697. Терещенко. VI. 39 М. Гру шевський; Іст. укр. літ. І. 193. Е. Аничков, ст. 39, 40, 106.

[70]

В. Петр: Стрйбог, «Изборник Кіевскій в честь проф. Флоринскаго» 1904 р. — Б. Кравців: Про Стрибога й Коструба, «Америка» за 17. II. 1950 р., Філадельфія.

[71]

Афанасьев, II. 267. Куліш, І. 177.

[72]

История Культури древней Руси, М. 1948 р. т. І ст. 108.

[73]

Там же, т. 11 ст. 69, 1951 рік.

[74]

КгопіКа роїзіса І. 146. Фаминцын, ст. 255.

[75]

Вс. Миллер: Лада, «9нц. Словарь» Брокгауза, 1896 р. півт: 33 ст. 234–235. — А. Фаминцин: Богиня весни в пснях и обрядах славян, «В'встник Европы» 1885 р. кн. VII–VIII.

[76]

Єфименко П.: О Ярилй, языческом божеств русских славян, «Зап. Имп. Р. Геогр. Общ. по отд. этногр.» 1868 р. т. II ст. 79—112. — Цимирскій А. Й.: Ярило, «8кц. Слов. Брокг. 1904 р. півт. 82 ст. 807–808.

[77]

Літописи русской лптературы, т. V. 2, ст.5. Афанасьев, т. І. ст. 128.

[78]

Афанасьев, т. II. 618.

[79]

Пор. Б. Кравців: «Збыся Див, кличеть верху древа». «Америка» 1950 р. 20. І, Філаделфія.

[80]

Фаминцын, ст. 236. Петрушевич: Общер. дневник.

[81]

Пор. Н. О. Сумцов: Тур в народной словесности, «Кіев. Стар.» 1887 р. кн. І.

[82]

Памятники XII в. ст. 179. Афанасьев, т. III. ст. 416.

[83]

Афанасьев, т. НІ. ст. 368, 388, 345.

[84]

Див. Д. О. Шеппинг: ОІшт о значеній Рода и Роженицы, «Временник» 1851 р., Москва. V а 1 і а v ес: О ЕойіепісасЬ Ні Зий^епісасЬ, Ц. Памятн. церк. учит. лит. НІ. лтопись Тихонравова, т. IV. Поливка: Новыя даннмя для исторіи Рожаниц, «Этногр. Обозр»!

[85]

Памятники стар. рус. литерат., т. III. ст. 119.

[86]

Потебня А.: О Дол и сродных с нею сушествах, див. «О нкоторых символах в славянской народной поезій», 1867 р., 2 видання 1914 р. — А. Н. Веселовскій: Судьба-Доля в народних представленіях славян, «Разысканія в областн духовнаго стиха», «Сборник отд. рус. яз. и словес.» т. 46, 1890 р. ст. 172–216. — Иванов П: Народные разсказы о Дол, «Сборник Харьков, историко-филолог. общ.», 1892 р., т. IV. — Сонни: Горе и Доля в народной сказк, «Кіев. Унив. Изв.» 1906 р. кн. 10, також у збірнику «Еранос». — М. Грушевський: Исторія украин. литературы, т. І. ст. 334, 1903 р.

[87]

Про українську демонологію див. праці: Ф. Рязановскій: Демонологія в древней русской литературт> М. 1916. — Милорадович: Замтки о малорусской демонологіи, «Кіев. Ст.» 1899 р. кн. 8; диві ще Харківський «Сборник» т. 10. — Онищук О.: Матеріяли до гуцульської демонольогії, «Етноґр. 36». т. XI. — Гнатюк В.: Знадоби до української демонольогії, «Етноґр. 36.» т. 33–34. Львів, 1912 рік. — Д. Щербаківський: Сторінка з української демонології, «Наук. 36.» 1924 р.

[88]

Це велет, велетень, яких плутають з великий, і неправильно пишуть велит, велитень.

[89]

Про домовиків див. статтю Ю. А. Яворського в «Живая Старина» 1897 р.

[90]

Пор. «Лісова пісня» Л. Українки, Кущ оповідає: «Цапа чорного держить при конях, щоб я мав на чому їздить. Я блискавкою мчу було на цапі, а коники стоять собі спокійно.

[91]

А. Конан Дойл: Загублений світ М. 1956 р. ст. 80.

[92]

Див. А. Н. Веселовскій: Генварскія русалій и готскія игры в Византіи, «Разысканія в области духовнаго стиха» XIV.

[93]

Життя русалок, і взагалі домових, лісових і польових Духів добре описала Л. Українка в своїм драматичнім творі «Лісова пісня» 1911 р. Тут давні вірування волиняків.

[94]

М. Грушевський: Історія укр. літ. І. 313.

[95]

П. В. Владиміров: Введеніе в исторію русской словесности, 1896 р. ст. 42. — Сумцов Н. Ф.: Злычни в бочк, «Сборник в честь Анучина», М. 1913 р.

[96]

П. Знаменскій: Руководство к Русской Церковной Исторіи, Казань, 1878 рік, ст. 255–256.

[97]

Див. Іст. укр. літ. М. Грушевського, т. І ст. 336–338, 1923 р. Див. казку Ох в творах М. Коцюбинського.

[98]

Наше повір'я про попелюх подає рос. письменниця Вербицька в свойому романі «Ключі счастья». Їх же описує Леся Українка в «Лісовій Пісні» 1911-го року.

[99]

Зотов В.: Документальная исторія чорта «Истор. Встник» 1884 р. кн. 1.

[100]

Див. мою статтю: «Лайка в українського народу, роман Уласа Самчука «Кулак», в «Рідній Мові» 1937 р. ст. 305–318, 319–328 і 357–364.

[101]

Див. «Граматика української мови» Ол. Павловського, перевидав проф. Іван Огієнко, Київ, 1918 р.

[102]

П. Знаменский: Руководство, ст. 538–539. — Див. ще Е. Голубинскій: Каноннзація, ст. 439–440: Указ Св. Синода 1737 р. про суевір'я.

[103]

Гаркави: Сказанія мусульман, писателей, ст. 265.

[104]

Є. Голубинскій: Исторія Русской Церкви, М. 1901 р., т. І вид. 2, ст. 240. В Галичині знайдений т. зв. Збруцький ідол. Див. «Исторія культури древней Руси», М. 1948 р.,т. І ст. 159.

[105]

Аничев В. Памятники старинной русской литературы, т. III ст. 119.

[106]

Див. проф. Айналов: Изображенія дреине-рус-ских богов, «Отчет Спб. Университета», 1904 р. Малюнки ідолів західніх слов'ян подає Ь. Ьеєег: МуШої. 81а-е, Париж, 1902 р.

[107]

Сазігеп: Уогіезшієеп ііЬег Діє ГіппівЬе МуШо-Іокіе, Спб. 1853 р., ст. 193–231.

[108]

к о в, ст. 346, 351.

[109]

Літературу про кам'яних баб див. у Грушевсього: Історія України-Руси, вид. 2, т. І ст. 485.

[110]

Й. Срезневскій: Святилища и обряды языческаго богослуженія древних славян по свидтельствам современным и преданіям. Харків, 1846 р. — Изслдованіе о языческомъ богослуженіи древнихъ славянъ, Спб. 1848 р. — Динцес Л. А.: Дохристианские Храмы Руси в свете памятников к народного исуссства. «Сов. этн.» ч. 2. 1947 рік.

[111]

Гаркави: Сказаній мусульм., 125, 139–140. — Ал. Фаминцын, ст. 28–29.

[112]

Е. Голубинскій: Исторія Р. Ц. 1. 625.

[113]

А. Фаминцын, ст. 30.

[114]

Е. Голубинскій: Исторія Р. Ц. І. 241, 242.

[115]

Оригінал і переклад цієї Саги видрукував о. Сабинин У «Русск. Истор. Сб. Общ. Ист. и Древн. Росе.» т. IV кн. І, Москва, 1840 р.

[116]

Штриїтер: Извстія Византійских историков, III, 39.

[117]

Гаркави: Сказаніе мусульм., 95.

[118]

Фамининн, ст. 34–35. Гаркави, ст. 95–96.

[119]

А. А. Шахматов: Как назывался первый русскій мученик», «Извстія» 1907 р. за травень, серія VI-та.

[120]

Пономарев: Памятники, І, ст. 136.

[121]

Гаркави: Сказаній мусульманських писателей. ст. 269.

[122]

Памятники, XII в., ст. 179.

[123]

Фаминцын, ст. 30.

[124]

Тихонравов: Лтописи русской лит. IV. З, 89. — Фаминцын, ст. 35–36, 60.

[125]

Фаминцын, ст. 30.

[126]

Там само, ст. 55, 59.

[127]

Е. Аничков, ст. 300.

[128]

КгопіКа РоІзКа, І. 146.

[129]

Й. Ф. Наживин у своєму романі 1925 р.: «Неглубокоуважаемые» на ст. 298 пише: «В жертву Перуну приносились только дубовые плахи, которые неугасимо, день и ночь, курились перед его изображеніем». Джерела для цього мені не відомі.

М. Брайчевський: Коли і як виник Київ. Київ 1Г6.Ч р. ст. 106. — М. Каргер: Древний Киев. М. 1958 р, том І ст. 105–107.

[130]

Гаркави: Сказаніе мусульм. ст. 265, або в виданні Хвольсона ст. 30–31.

[131]

Аничков, ст. 164, 165.

[132]

Про скоморохів див. Фаминцын: Скоморохи на Руси, Спб. 1889 р.

[133]

Про скоморохів див. Фаминцын: Скоморохи на Руси, Спб. 1889 р.

[134]

Е. Голубинскій: Исторія Русской Церкви, про волхвів див. ст. 211–214 т. І ч. 7 вид. 2.

[135]

П. Влади мі ров: Введеніе, ст. 43.

[136]

А. Й. Соболевскій: «Чтенія Общ. Нест. Лт.», Київ.

[137]

П. Владиміров: Древняя русская литература, Київ, 1901 р. ст. 86.

[138]

Алмазов: Тайная исповдь в Православной Церкви, 1894 р., т. III, від. IV № 6.

[139]

Костомаров: Славянская мифологія, 97.

[140]

Алмазов А. Й.: Врачевальния молитви. «Лт. ист. — фил. Общ. при Новорос. ун.» V.

[141]

Н. Сперанскій: Вдьмы и колдовство, М. 1906. — С. Смирнов: Бабы богомерзкія, див. «Сборник статей, тіосвящснных В. О. Ключевскому», М. 1909 р.

Про відьом див. ще: Антонович В. Б.: Колдовство. Документи, процессы. Изслдованія. Спб., 1887 р. дуже цінна праця. — Довнар — Запольскій М. В.: Чародійство в Сверо-Западном Кра в XVII–XVIII вв., этногр. Обозр.» ч. 2.1890 р. — Ефименко П. С.: Суд над вдьмами, «Кіев. Старина» 1883 рік кн. XI. — Канторович Я.: Средневковые процессы о вдбмах. Вид. 2, Спб. 1899 рік. — Дм. К р а в ц о в: Брюховецький і відьми, «Україна» 1927 р. кн. о. — Сумцов Н. Ф.: Колдуни, вдьмы и упыри (библ. указатель), «Сборнік Харк. ист. — фил. Общ.», Харків, 1891 р. т. 3.

[142]

Літопис Грабянки, ст. 197. — М. Костомаров: Руина, ст. 210.

[143]

Пор. оповідання Гр. Квітки-Основ'яненка: «Конотопська вільма». — Див. іще В. Б. Антонович: О колдовств в Юго-Западной Руси до начала ХІХ-го вка, Київ.

[144]

«Нопое Русское Слово» 1957 р. ч. 16134, Нью-Йорк.

[145]

П. Владиміров: Введеніе, ст. 45.

[146]

Про цього вовкулаку див. М. Драгоманов: Шолудкг. ый Буняка в украинских народних сказаніях, 1887 р.; передруковано в українському перекладі в т. II його Розвідок.

[147]

Іпат. Літ. ст. 528. Але не виключене, що Митуса був не поетом, а просто «словутьним півцем» Перемиської Катедри, знаним співаком з хору.

[148]

Ілля Киріяк: Сини землі, 1939 р., т. І ст. 205.

[149]

П. Владимирові Древняя русская литература, 1907 р., ст. 86.

[150]

Про закляття див. Л. Н. Майков: Великорусскія заклинанія, Спб., 1869 р., тут 372 числі. — В 1872 р. вийшов т. І Трудов П. Чубинського, ав ньому збірка заклять. — Єфименко П. С: Сборник малороссійских заклинаній, «Чтенія м. О. Й. Д. Р.» 1874 р. кн. І, тут 212 чисел.

— М. Крушевскій: Заговори, как вид русской народной поэзіи, «Варш. Унив. Изв.» 1876 р. кн. 3. — Владиміров П.: Иведеніе в исторію русской словесности, 1896 р.

— Вс. Миллер: Ассирійскія заклинанія и русскіе народные заговорим, «Рус. Мисль» 1896 р. кн. 7. — Н. Сумцов:

Пожеланія и проклятія, преимущественно малорусскія, «Сборник Харьк. Ист. — Фил. Общ.» т. IX, 1896 р. — О. Зелинскій: О заговорах, Харків. «Сборник» 1897 р. т. X. — А. Ветухов: Заговори, заклинанія, обряди и другіе види народнаго зрачеванія, основанние на вр в силу слова, «РФВ» 1901–1907 (праця недокінчена). — Романов: Блорусскій сборнпк, 1891 р. вип. 5, усіх заговорів 824. — Н. Ф. Сумцов: Заговори, бібліографічний покажчик, Харків, 1892 р.

Див. ще: Алмазов А. Й.: К исторіи молитв на разные случаи, «Лііт. ист. фил. Общє при Новорос. Ун.», від III, Одеса, 1896. — Н. Н. Виноградов: Заговори, обереги, спасительныя Молитви, «Живая Старина» 1908 рік. — Проф. Довнар — Запольскій, Чародйство в Свверо-Западном Кра в XVII–XVIII вв., «Втн. Обозр.» ч. 2. — Елеонская Е. Н.: Вредоносные заговори из Сборника XVII в. «Зіауіа» 1929 р., Прага. — Иващенко: О южно-русских шептаніях, «Труди III Арх. Сьзда» т. 2, Київ, 1878 рік. — Познанскій Н. Ф.: Заговори, «Зап. ист. — фші. Фак. Спб. ун.» ч. 136, Спб. 1917 рік. — В. Н. Златарскій: Клятва у языческих болгар, «Сборник статей, посвященных _В. Й. Ламанскому» ч. І, Спб. 1907 р. ст. 251–260. Див. ще «Виз. Врем.» том V. — Євген Онацький: Зурочення, «Збірник Укр. Наук. Інст. в Америці», Прага, 1939 р., ст. 158–167.

[151]

В. Златарскій: Клятва у языческих болгар, «Византійській Временник» том V ст. 126.

[152]

П. Владиміров: Древняя русская литература Кіевскаго періода. Київ, 1901 р., ст. 86.

[153]

Е. Голубинскій: Исторія Рус. Церкви, т. І ст. 523. Вдьство — це відунство, ворожбитство.

[154]

Акты историческіе, IV. 5.

[155]

Памятники КіевскоЙ Временной Коммиссии, III. 18.

[156]

Памятники отреченной литературы, т. II ст. 353–359. Афаяасьєв, І. 420.

[157]

Див. праці проф. А. Й. Алмазова: Исторія чинопослдованій Крещенія и Миропомазанія, Казань, 1885 р. — його ж: Тайная Исповдь в Православной Восточной Церкви, т. І—III, Одеса, 1894 р. — Його ж: Чин над бсноватым, Одеса, 1901 рік.

[158]

Малинка: Родини й хрестини, «Кіев. Стар». 1898 р. — Ягдуржинскій X.: Поврья й обрядности родин й крестин, «Кіев. Стар.» т. 42. — И. И. Срезневскій: Роженицы у славян и других языческих народов. «Архив» Калачева, кн. II, і окремо, — Москва, 1855 рік.

[159]

Пор. оповідання Стороженка «Суджена».

[160]

Література про українське весілля дуже велика, подаю тут найголовніше. Боплан: Опис України, 1650 р., дає добрий опис весілля (Веаиріап: Везсгірііоп йе'1 ТІкгаіпе). — Гр. Калиновський: Описаніе свадебных украинских простонароднмх обрядов, Спб. 1777 р., див. «Сборник» Харк. т. III, 1889 р. — Ефименко Е.: Народньтя юриди-ческія воззрінія на брак, «Знаніе» кн. І, 1874 р. — Н. Ф. Сумцов: О свадебных обрядах, преимущественно русских, Харк. 1881 р.; К исторін южно-русских свадебных обычаев, «Кіев. Стар.» 1883 р. кн. II; — Религіозно-миеическое значеніе малорусской свгдьбы, «Кіев. Стар». 1885 р. кн. 3. — Елена Маркович: Свадебныя псни Елисаветградскаго узда, «Степ» 1886 р. — Янчук Н.: Малорусская свадьба в Корницком приход Сидлецкой губ. Москва, 1886 р. — Козгкіечуісг О-: ОЬг2?гІу і ріезпі л^еееіпе Іийи гизкіеlbо ує чузі Ьоііпіе, Краків, 1886 р. Колцуняк Н.: Весілля в Ковалівці, Коломийського повіту, «Правда», Львів, 1890 р. кн. 9 і 1891 р. кн. 7. — Вовк Хв.: Шіез еІ иза^ез пирііаих еп ІІкгаіпе, «IV Апііігороіоеіе» 1891 р. 2, 1892 р. З, Париж; українською мовою передруковано в «Студії» 1927 р. Ст. 215–337 — це найцінніша розвідка про український шлюб. — Свадебные обряаы в Угорской Руси, «Живая Старина» 1892 р. — А. М. Лобода: Русскія былины о сватовствіі, Київ, 1904 р., дисертація. — Охримович: Значеніе малорусских свадебных обрядов п піісни в исторіи зволюціи семьи. «Зтногр. Обозр.» т. IX. — П. Литви нова: Весільні обряди в Чернігівщині, «Мат. до укр. етногр.» т. НІ. — В. Гнатюк: Бойківське весілля в Мшанці, «Мат. до укр. етн.» г. X. — Див. те М. Гру шевський: Історія України-Руси, вид. 2, І. І ст. 300–301, 532–533 № 46. — Ящуржинскій: Лирииескія малорусскія піісни, пренмуществгнно свадебныя, Варшава, 1880 р. — Проф. М. В. Довнар-Запольскій: Білоруськая свадьба в культурно-религіозных пережитках, «Зтногр. Обозр.» кн. 16, 17, 19, ч. ч. 1, 2, 4, 1893 рік. — П. Й.: Народные обычаи, поврья, примати, пословицы и загадки, относящіеся к малорусской хаг, «Харьк Сборник» 1889 р. вип. 3. — Кагаров Е. Г.: Состав и происхождение свадебной обрядности, «Сборник Музея антропологии» т. VIII, Л. 1929 рік. — Є. Онацький: Символіка коровая в українському весіллі, «Нові Дні» 1955 р. ч. 63. — Кизкоде тлгевіїе, орузаподе сгегея 3. ЬогіпзкоЬо, Перемишль, 1835 р.

[161]

М. Возняк: Пробудження Галичини, ст. 98.

[162]

Потебня: О миоическом значеній нкоторых поврій и обрядов, «Чтенія М. О. И. Др.» 1865 р. кн. 3.

М. Костомаров: Об историческом значеній русской народной поэзіи, 1843 р. — М. Драгоманов: Малорусскія народныя преданія и разсказы. Київ, 1876 р. — Булашов Г. О. Украинскій народ в своих легендах и религіозных гоззрініях и врованіях, Київ, 1908 р.

[163]

Порфирьев: О почитаній среды и пятницм в древнем русском народ, «Православний Собесдник» 1859 р. кн. І.

[164]

Пор. оповідання Стороженка «Суджена».

[165]

М. Возняк: Історія української літератури, І. 147.

[166]

І. Крип'якевич: Історія України, ст. 57.

[167]

Н. Костомаров: Руина, 1882 р., ст. 678.

[168]

Там само, ст. 670.

[169]

Видання «Общества Любителей Древней Письменности», вип. 26, 56, 69, л.л. 276—28.

[170]

М. Сперанскій: Гаданіе по Псалтыри, «Пам. Древн. Письм.» Спб., 1899 р. т. І.

[171]

Пор. Вербицкая: Исторія одной жизни.

[172]

Про народні лікування пор. Л. О. Змев: Русскіе врачевники, 1896 р.

[173]

В. Снегирев: Вра в сны. — Дохман: Сновиднія, и значеніе их, как предвстников болзней, 1890 р. — П. Вяземскій: Замчанія на «Слово о полку Игорев» 1875 р., ст. 265–271. — В. Перетц: Слово о полку Ігоревім, Київ, 1926 р. ст. 238–259. — Рождественскій Н. В.: вщіє сны, Спб. 1897 р., 64 сторінки. — Арх. Мийхаїл: Духовний світ, Торонто, 1961 рік.

[174]

Див. про це Афанасьев: Замітки о загробной жизнп по славянским переданіям, «Арх. ист. — юрид. свд.» Калачева, т. III, від VI, 1861 р. — А. Котляревскій: О погребальных обычаях языческих славян, М. 1868 р.; передруковано в його. Собраніе сочиненій» т. НІ, див. Сборник 2 отд. Ак. Н.» 1891 р. т. 49. — Ящуржинскій: Остаткм языческих обрядов в малорусском погребеніи, «Кіев. Стар.» 1890 р. кн. І; — див. це ще в «Бюлетень Археолог. Сзда в Ярославлі» 1887 р. — В. Гнатюк: Похоронні звичаї й обряди, «Етн. Збірник» т. 31 і 32, 1912 р. — Соболев А. Н.: Загробний мір по древнерусским представленіям, Сергіїв-Посад. 1913 р. — М. Грушевський: Похоронна обрядовість і голосіння над померлими, «Історія укр. літ.» 1923 р. т. І ст. 114–126. на цю віру вказував наш похоронний звичай класти в могилу все, що потрібне людині для життя, і щоб за цим він не вертався: їжу, пиття, коні, воли, жінку. Гаркави, ст. 129.

[175]

Куліш; т. II ст. 20–23.

[176]

Упир — слово східнього походження. Про упирів див. статтю Яворського в «Живая Старина» 1897 р. — Мериме Пр.: Упыри или выходцы из могил, Ярославль 1915 рік. — П. С. Ефименко: «Упыри», из исторіи народних варованій, «Кіев. Стар.» 1883 рік кн. 6.

[177]

Див. Д. В. Айналов: Жемчюжная душа, «Сборник статей на честь А. Орлова, 1933 р., ст. 176–179.

[178]

Літопис під 1071 р. П. Владиміров: Др. рус. лит., ст. 55.

[179]

Гаркави, ст. 99.

[180]

У Новому Заповіті «Рай» стрічається тільки тричі: Луки 23. 43, 2 Кор. 12, 4 і Апокал, 2. 7. Грецьке рагайеізоз — парк, сад, звіринець; слово перське. Гебрейське §ап. сад.

[181]

Д. Дорошенко: Історія України, І. 29.

[182]

«Путешествие Ибн-Фадлана на Волгу», переклад і коментатор І. Ю. Крачковського, М. 1939 рік. Тут докладний опис Похорону руса.

Ібн-Русте 40, М. Грушевський І. 296.

[183]

Описа подаю заМ. Грушевським: Історія України-Руси, т. І, вид. 2, ст. 293–294. Див. ще Замітки1 о Русах Ибн — Фадлана и других арабских писателей, «Журн. М. Нар. Пр». 1881 р. кн. 8.

[184]

ІЬпРовгІап'з Іти апйегег АгаЬег Вегісые, ст. 21.

[185]

Січинський: Чужинці, ст. 19.

[186]

текст примітки відсутній

[187]

див. «Разсказы» Рабиндраната Тагора, Москва, 1955 рік.

[188]

Труди III Археологическаго Объзда т. І. ст. 205–206.

[189]

Бляшевскій: Сани в похоронних обрядах

[190]

Цього малюнка подає М. Возняк в «Історії укр. літ.» 1920 р. том І ст. 154.

«Кіев. Ст.» 1893 р. к». 4.—Хв. Вовк: Ьа Ігаїпеаи йапв Іез тііев lbипегаігез йе *Г І/кгаіпе, «Кеуие Йев ігагіШопз рориіаігез», Париж, 1896 р., т. XI ч. 5; по-українськи Передруковано: «Сані в похоронному ритуалі в Україні», див. «Студії» 1927 р. ст. 338–354. — Д. Н. Анучин: Сани, ладья и кони, как принадлежности похороннаго обряда, «Древности Моск. Арх. Общ.» т. 14, М. 1890 р.

[191]

Слово о полку Игореве, редакція С. Шамбиняго і В, Ржиги, М. 1934 р. ст. 149.

[192]

Тексти наших голосінь подано в Львівському «Етнографічному Збірн.» т. 31, тут 299 чисел голосінь; тут і бібліографія про них 3. Кузелі. — Іл. Свєнцицкий: По хоронне голосіння й церковна релігійна поезія; студії над розвитком народньої поезії, «Зап. Н. Т. Ш.» т. 93, тут і література.

[193]

«Тристан і Ізольда», переклад М. Рильського, ст. 21.

[194]

Пономарев: Памятники, т. III, ст. 294.

[195]

«Тристан і Ізольда», переклад М. Рильського, ст. 21.

[196]

Адрианова В. П.: Поетич. стиль, 1947 р., ст. 137.

[197]

В. П. Адріянова: Поетичний стиль, М. 1947 рік, ст. 137.

[198]

Слово о полку Игореве, ред. Шамбиняго, 1934 р. ст. 150.

[199]

Пор. оповідання М. Коцюбинського: «Тіні забутих предків» 1911 року.

[200]

Головна про це література. Й. М. Снегирев: Русскіе простонародные праздники и суеврнне обряды, т. І-ІІ, М. 1837–1839 р. — Буслаев Б.Й.: Русскіе простонародные праздники. — Максимович М. О.: Дни й мсяцы україньскаго селянина, «Русская Бесда» 1856 р., див. ще ст, 453–524, Київ 1877 р. — Зубрицький: Народній календар, звичаї й позірки з Старосамбірщини. — Н а п й»: Ва.іе8Іоупу каїепйаг зіоуапвку, 1860 р. — Чубинський: Труды… т. IV, 1872 р., туї повний календар за редакцією Костомарова. — Потебня: Об'ясненія малорусских и сродных народних псен, Варшава, 1883 р. кн. І. — Ів. Франко: Народний календарі., «Сборн. Харьк. Неї. — Фил. Общ.» т, 18. — Онищук: Народний календар, «Мат. до укр. етн.», т. XV. — М. Грушевський: Іст. укр., літ. 1923 р. т. І, ст. 144–199. Річний сільсько-господарський круг і його обходи, суцільний глибокий виклад. — Петров: О народных праздниках, «Труды Кіев. Дух. Ак.» 1871 р. кн. 12. — Й. П. Сахаров: Русская народная годовщина, див. «Сказанія русскаго народа» т. II, кн. 7. — А. С. Петрушевич: Общерусской дневник церковних, народных, семейных прадзников и хозяйственных занятій, примт и гаданій, Львів, 1865 р. — В. Доманицький: Народній календар з Волині, «Матеріали Укр. Етн.» 1905 р. том V, Львів. — Н. Петр о в: О народных прадзниках в Юго-Западной Россіи, «Труды Кіев. Дух. Ак.» 1871 р. кн. 9 (ст. 551–600), 10 (1—39) і 12 (327–367). — В. Я. П р о п н: Русские аграрнне прадзники, Лен. 1963 р., 144 стор. — Проф. Ст. Килимник: Український рік у народніх звичаях, в історичному освітленні, томи І—V, 1955–1964 роки. — Е. Аничков: Прадзники народные, Знц. Сл. Брокгауза, півтом 48 ст». 941-2, 1892 р. — В Я. Пропп: Русские аграрнне праздники. Л. 1963 рік, 144 ст. повна література.

Алмазов А. Й., Святые покровители сельскохозяйственных занятій, Одеса, 1904. — Його ж: Испытанія освященньш хлбом, Одеса. 1904 р. (Вид Божого Суду для викриття злодія). — Елеонская Е. Н.: Сельскохозяйственная магия, М. 1929 р.

[201]

Про назви давніх місяців див. А. Афанасьев: Позтич. воззр. т. III, ст. 663–670. — В «Рідній Мові» я дав окремі замітки про всі наші назви місяців. — При Острізькій Біблії 1581 р. Андрій Римша подав «Хронологію», а в ній вияснив всі наші місяці. — Мікіозісіг: Віє ЗІауізсЬеп Мопаізпатеп, 1867 р.

[202]

Веселовскій: Румьшскія, словянскія и греческія Коляды, «Сборн. Ак. Н.» т. 32. — Н. Номис: Різдвяні святки, «Основа» 1861 р. кн. 1, 5, 6. — Сумцов Н.: Научное изученіе колядок и щедривок, «К. Старина» 1886 р. кн.2. Чичеров В. Й.: Русские колядки и их тшш, «Сов. В^н.» ч. 2 за 1948 рік.

[203]

Див. мою статтю «Походження Різдвяних виразів», «Рідна Мова» 1934 р. ч. І ст. 7—12.

[204]

Й. Срезневскій: Святилища и обряды языческаго богослуженія древних славян, 1846 р. ст. 97–98. — П. Владиміров: Внеденіе, 1896 р., ст. 72, 83 і 105.

[205]

Потебня: Обзор позтических мотивов колядок й щедривок.

[206]

Фаминцын: Скоморохи на Руси, 1889 р.

[207]

Про Корочуна є праця А. Петрушевича.

[208]

Цікаво, що на цей же тиждень пізніш був призначений і Собор Духовенства своєї Єпархії.

[209]

Про веснянки див. Фаминцын: Богиня весны в піснях й обрядах славян, «Встн. Евр.» 1895 р. кн. 7–8. — Коробка: Весенчяя игра-псня «Воротар» и псня о княз Романі, «Извстія» 1899 р. кн. 2. — Аничков: Весенняя обрядовая піісня на Запад и у нас, два томи, «Сборн. отд. русск. яз. и словесн.» т. т. 74 і 78, 1903 і 1905 років.

[210]

А. Фаминцын, ст. 306. Про Юрія багато дає Д. Шестаков: Изслдованіе в области греческих народних сказаній о Святых, Варшава, 1910 рік.

[211]

Див. мою поему: Святий Юрій і змій, 1945 р., написану на основі проповіді з української «Учительної Євангелії» XVІ-го віку.

[212]

К. Квітка: Українські мелодії, ч. 707.

[213]

Труды этногр. — статист, зкспедиціи, т. III, ст. ЗО.

[214]

Ефименко: Сборник малорусских заклинаній, ст. 29.

[215]

Великдень на Поділлі описав Ан. Свидницький: Великдень у подолян, «Основа» 1861 р. кн. 10–12.

[216]

І вияснення ідеології крашанки, і 68-ий Карфагенський Канон подаю із збірника XVIII ст. з мого Архіву. Цього Канона в офіційній Книзі Правил не подається.

[217]

Церковні звичаї на Великдень першим докладно запп-саг, французькою мовою знаменитий інж. Боплан у своїй праці про Україну 1650 р.

[218]

«Чтенія в Общ. Нест. лтуг.», Київ, т. II. ст. 43.

[219]

Е. Поселянин: Русскіе подвижники XVIII вка, Спб. 1905 р. ст. 21.

[220]

О. Пармнцький: Рахманський Великдень, Львів, «Правда» 1867 р.

[221]

М. Грушевський: Історія укр. літ. том І, ст. 185.

[222]

Буслаев: Историческая хрестоматія, ст. 504.

[223]

Пор. «Лісову пісню» Лесі Українки. — Зелени н Д. К.: К вопросу о русалках. «Живая Старина» 1911 рік вип. З—4. — його ж: Очерки русской мифологіи. Вип. І: Умершіе неестественной смертью и русалки. Пгр., 1916 рік. — Франц Миклошич: О русаліях, 1864 рік. — Снгирев: Русальная неділя, «Встник Европы» 1827 рік.

[224]

М. Костомаров: Об историческом значеній русской народной поззіи, 1843 р., ст. 52.

[225]

А. Н. Веселовскій: Гетеризм, побратимство и кумовство в купальной обрядности, «ЖМНПР ч. 291. — Потебня: О купальских огнях, 1867 р. — Купальські ігрища малює П. Мирний в своїм оповіданні «За водою» («Літ. Наук. В.» 1919). — Л, Українка: Купала на Волині, «Житє і Слово», 1894 р. (49 Купальських пісень).

[226]

Доп. к Актам Истор. І, ст. 18–22. — Афанасьев, т. І, ст. 444. — Фаминцын, ст. 61–62. — Див ще «Чтенія. Общ. Ист. Др. Рос.» 1846 р. кн. 4, різне, ст. 59.

[227]

Питання 24, видання Казанське ст. 188–189.

[228]

Тихонравов: Літописи русской литературы, т. IV. З ст. 99, 108.

[229]

«Чтенія в Общ. Нест. Лт». кн. 2 ст. 42–43.

[230]

КгопіЬа РоІвЬа, І. 146.

[231]

Див. П. Ефименко: О Ярил, 1868 р. Див. вище про божка Ярина в розділі III.

[232]

Афанасьев, І. 446. — Владиміров: Введеніе, ст. 54. — В. Поселянин; Русскіе подвижники XVIII вка, 1905 рік, ст. 343.

[233]

Владимиров: Введеніе, ст. 102.

[234]

Див. С. Венгржиновскій: Языческій обычай в Брацлавщин «гонити шуляка», «Кіев. Стар.» 1896 р. т. 50.

[235]

Див. П. Владиміров: Введеніе, ст. 102–103.

[236]

Пор. оповідання Ів. Бунина 1913 р. «Жертва», все засноване на повір'ї, що Ілля — громовик.

[237]

Д. Шестаков: Изслдованія… 1910 рік.

[238]

Копержинський: Обжинки, Одеса, 1926 рік.

[239]

Матер. этн. т. XV ст. 67.

[240]

Е. Акичков: Микола Угодник и Св. Николай, «Записки Неофил. Общ. при Спб. Унив.» 1892 р.

[241]

А. Попов: Вліяніе церковнаго ученія в древнерусской церковной письменности на міросозерцание русскаго народа и его словесности, Казань, 1883 р.

[242]

Тихонравов: лтописи, І, відд. III, ст. 94, 1895 р.

[243]

Пономарев: Памятники, III, ст. 23.

[244]

У цій праці подана й рясна європейська література.

[245]

Слово перше приписувалось Преп. Федосію. Див. М. Возняк: Історія української літератури, Львів 1920 р., ст. 147.

[246]

М. Возняк, там само, 147.

[247]

Історія, І. 380.

[248]

Скворцов: Патріарх Адріан, 1913 р., ст. 265.

[249]

За перекладом М. Грушевського: Історія укр. літ., т. II, ст, 89, 1923 р.

[250]

Див. М. Возняк: Історія укр. літ. І 61- €2. Див. «Україна» кн. 27 ст. 61.

[251]

М. Грушевський: Іст. укр. літ. т. II, ст. 89. 1923 р.

[252]

Див. праці: М. М. Гальковскій: Боротьба Християнства с остатками язичества в древней Руси, т. І, 1913 р., т. II 1916 р., відбитка з «Зап. м. Арх. Инст.», т. XVII.

— Азбукин: Очерк борьби Русской Церкви с язичеством, «Р. Ф. В.» т. т. 28, 37–39. — Збірку протипоганських Слів видав Владиміров в «Памятники церковно-учительной литературы» Пономарьова, т. III.

[253]

Один з сотників гетмана Мазепи, сотник Чигиринський, зветься Невінчаний, див. Костомаров: Мазепа, ст. 620.

[254]

Проф. Н. Суворов: Учебник церковнаго права, 1912 р., Москва, вид. 4, ст. 370.

[255]

М. Грушевський: Історія укр. літ., І. ст. 241, 1923 р.

[256]

Пор. оповідання М. Коцюбинського: «На віру».

[257]

Полное Собраніе Законов Россійской Имперіи, № 9052. їв, Діев. Стар». 1900 р., кн. 2 ст. 65.

[258]

Акты Западной Россіи, т. IV ст. 22.

[259]

Акты Западной Россіи, т. IV ст. 22.

[260]

Исторія Русской Церкви, т. І вид. 2 ст. 855 і 926. Див. А. 3. Р. т. IV ст. 29 і 44.

[261]

Там же, т. V ст. 141—144

[262]

Е. Аничков: Язычество и древняя Русь, 1914 р.

[263]

Див. Ілля Киріяк: Сини землі, т. І ст. 139, т. III, ст. 184, 1939.

[264]

Багато свідчень про це дає А. Рущинскій: Религіозный быт русских по свдніям иностранных писателей XVI–XVIІ в. в., «Чтенія Общ. Ист. и Др. Рос». 1871 р., кн. 3. — Див. ще С. Трегубов: Религіозный быт русских и состояніе Духовенства в XVIII в. по мемуарам иностранцев, Київ, 1884 р., з «Труды Кіев. Д. А.»

[265]

Рущинскій, ст. 44–45.

[266]

«Мужики», 1928 р., ст. 271.

[267]

Том III, ст. 57, 1945 р.

[268]

«Кремль» 1932 р. ст. 243. Але треба зазначити, що Наживин взагалі висміює російське Православіе, часто неправильно.

[269]

Сочиненія, т. V ст. 123: «Девятый вал», лови під Євангелію.

[270]

М. Іларіон: Святий Димитрій Туптало, 1960 р., ст. 99—104. Див. ще йог о ж: «Митрополит Мученик Арсеній Мацієвич», 1964 рік.

[271]

А. Рущинськ ий, ст. 54.

[272]

А. Рущинський: Религіозный бытъ русских по свдніям иностранных писателей XVI–XVII в. в., ст. 176.

[273]

И. Наживин: Кремль, 1932 р., ст. 12.

[274]

А. Рущинський, ст. 169.

[275]

А. Рущинський, ст. 119.

[276]

А. Рущинський, ст. 173.

[277]

Д. С. Мережовскій: Петрь и Алексй, Спб. 1905 р. ст. 143. Це виписка з німецької книжки, яку подає Д. Мережковський.

[278]

Д. С. Мережовскій: Петрь и Алексй, Спб. 1905 р. ст. 143. Це виписка з німецької книжки, яку подає Д. Мережковський.

[279]

Ключевський, І. 195.

[280]

Е. Аничков: Язычество и древняя Русь, 1914 р., ст. 169 і 306.

[281]

Ключевський, І. 571.

[282]

Січинський В.: Чужинці, ст. 20. Арабський історик Ібн-Даста свідчить, що поєдинки були ще за його часу, в половині X віку.

[283]

Видання 1871 р. ст. 119–120.

[284]

Див. працю І. Огієнко: Віковая борьба славянства с міром германским, Київ, 1914 р.

[285]

Видання Розена, ст. 53.

[286]

Див. М. Костомаров: Семейный быт в произведеніях южно-русскаго народного псеннаго творчества.

[287]

Стратегіка, XI. 5.

[288]

Пор. П. Я. Литвинова в «Кіев. Стар.»

[289]

Гаркави, ст. 91.

[290]

Російський письменник М. А. Алданов у своїм романі «Девятое термидора», описуючи XII століття, пише: «В Кіевт> никогда никого не жгли, и даже вшали рдко, а наказывали больше «потоком», разграбленіем или простой денежной пней» (1937 р., вид. З, ст. 12).

[291]

Видання Хвольсона, ст. 36–37.

[292]

Див. про це: Шульгин: О состояніи женщины в Россіи до Петра Великого, 1850 р. — Добряков: Русская женщина в домонгольскій період. 1864 р.

[293]

Путешествіе Антіохійскаго патріарха Макарія в Россію в половині XVIІ-го вка, описанное его сьшом Архидіаконом Павлом Алепским. Перевод с арабскаго Г. Муркоса. Москва. 1897 р. т. II, ст. 76.

[294]

Див. мою працю «Українська Церква» 1942 р. т. І ст. 54–55.

[295]

Ів. Франко: Жіноча неволя в руских народних піснях. Львів, 1883 рік.

[296]

Сумцов: Досвітки й посидлки, «Кіев. Стар.» 1886 р. кн. 3. — Боржковскій В.: Парубоцтво, как особая группа в малорусском сельском общєств, «Кіев. Стар.» 1887 р. кн. 8. — Чернышев: К вопросу о парубоцтв, «Кіев. Стар.» 1887 р., кн. II.

[297]

Пор. Хв. Вовк: Студії 203, М. Грушевський: Історія укр. літ. т. І, ст. 258.

[298]

Афанасьев, т. II, ст. 325.

[299]

Див. мої студії: «Присяга молодих на Вінчанні» та «Стара форма присяги на Вінчанні», див. мою працю «Українська Церква» 1942 р., т. II, ст. 191–214.

[300]

Див. головно: Разысканія о древнйших русских лтописных оводах, Спб. 1908.

[301]

Див. Описаніе рукописей Румянцовскаго Музеума, 1842-го року.

[302]

Примітки, прив'язані до розділу «Вивчення дохристиянських вірувань», але які мені не вдалося прив'язати до конкретного місця у тексті (прим. оцифровувача):

3 Й. Срезневскій: Древніе памятники русскаго языка, ст. 553.

4 Цей Літопис я цитую за виданням Спб. Археографічної Комісії 1871 р.; цього ж року було й фотолітографічне видання. Друге видання вийшло 1908 р., а трете 1923-го. Найновіше видання 1962 року, Москва.

Див. Памятники русского права, вип. І, ст. З—22. Москва, 1952 рік.

5 Бібліографію праць про «Слово» подає цінна праця: Данилова О. В., ПоплавскаяЕ, Д. Романченко И. С.: Слово о полку Игореве. Библиографический указатель, Москва, 1940 р., 140 ст. Див. іще: Митрополит Іларіон: «Слово про Ігорів похід, 1942. У всіх працях про «Слово» звичайно досліджується й наша мітологія. В. П е-ретц: Поганські боги в «Слові», див. його працю 1926 р.: «Слово о полку Ігоревім», Київ, ст. 69–80. Е. В. Аничков «Боги въ «Слов о полку Игорев», див. його: «Язычество и древняя Русь», 1914 р., ст. 329–341. — Л. А. Булаховський*: Лінгвістичні увгги про міфологічні назви «Слова о полку Ігореві», див. «Мовознавство», Київ, 1959 рік, том XV, ст. 21–32.

6 Сказанія мусульманских писателей о славянах и руссах VII–X в. в., собрал, перевел и объяснилъ А. Я. Гаркави, Спб. 1870 р. — Голубовскій П.: извстія Ибн. — Фодлана о руссах, «Кіев. Унив. Изв.» 1882 р., кн. 6. — Макушев В. В.: Сказанія иностранцев о быте и правах славян, Спб. 1861 р. — Куник и бар. В. Розен: Извстія Аль-Бекри и других авторов о Руси и славянах, «Записки Академій Наук» 1878 р. — Хвольсон Д. А.: Извстія о руссах Ибн-Дасты, Спб. 1869 43.


4.  Українська народня культура | Дохристиянські вірування українського народу |