home   |   А-Я   |   A-Z   |   меню


8. Боротьба Християнства з дияволом


Християнство взаконило велике число нечистої сили, бо дуже багато було її в Старому Заповіті, і вияснювало її походження, про що натяки є в Старому й Новому Заповітах, пор. Ісайя 14. 12, Лука 10. 18, Об. 12. 8, 9. Стародавнє оповідання каже, що деякі Анголи за свою гордість були скинені з Неба до аду, а новітні додають, що хто попав у воду — став водяником, хто в болото — болотяником, хто в ліс — лісовиком, а хто в поле — польовиком. Живуть ці дияволи там же, де жили старі боги: по лісах, по болотах, у проваллях, безоднях, ярах, у дуплах сухих дерев, по млинах, по пустках і т. ін.

У Християнстві боротьбу з дияволом, взагалі з різною нечистою силою, взяла на себе Церква. У Требнику маємо чимало найрізніших життєвих Чинів, основою яких є боротьба з дияволом і його злими справами, і в Молитвах звичайно проситься охоронити людину від диявола, злих людей та їхніх чарів. Старий Заповіт має широку демонологію, яка перейшла й до Заповіту Нового й до Християнства.

У Требнику маємо окремі дві Молитві на демонів, напр.: «Молитва запрещательная Святого Василія над страждущим от демонов», а також: «Молитва о храмині, стужаємі от злих духов». У першій Молитві розповідається про повстання бісів: «Бог Богов розгордівшого іногда (вдавнину) Архистратига, і с своєю Єго службою ослушанієм отвергшеся, сверг на землю, і отступльшия с ним аггели, біси злобою бившия во тьму глубини преісподнія предав». І проситься: «Даждь заклинаніє моє, о страшном Імені Твоєм совершаємо, грозно бути йому, владиці лукавствія і всім споспішником єго, спадшим с ним с Вишнія. Світлости, і обрати я (їх) на біжаніє».

Диявол шукає найрізніших способів нашкодити людині і ввести її в гріх, а одним з них є осквернити те, чого вживає вона, а тим і саму людину, Але в Требнику є кілька Чинів і Молитов запобігти цьому лихові: 1. Чин, биваємий, аще случиться чесому скверному якову любо впасти в кладезь водний, 2…в сосуд вина, іли єлея, їли меда, їли іного чесого, 3. Молитва над сосудом осквернившимся, 4. Молитва над пшеницею осквернившеюся, іли мукою, іли видом нікіїм, і 5. Молитва о скверно ядших (що з'їли нечисте).

Зла сила чіпляється до кожної речі, а тому їх треба забезпечити від того. Ось чому в Требнику знаходимо Молитви: 1. Молитва на Освященіє всякія вещі, 2. Благословеніє мрежі іли сіті, 3. Молитва во еже устроїти корабль, і ін. Сіль мала велику силу, тому в Требнику є й «Молитва над солію». А вже до здоров'я людини нечисті духи чіпляються найбільше, особливо «дух немощі», що посилає недуги, тому в Требнику є й «Молитва на всякую немощь». В Требнику в «Чині на нивах» подається стародавнє «Заклинаніє Св. Мученика Трифона», в якому проганяється з наших нив усе нечисте: «Заклинаю вас, — от'ідіте на дивії гори, на неплодная древеса. Заклинаю вас, — ізидіте от міст наших на міста, яже (Бог) предрік вам, непроходимая, і безводная, і неплодная».

У Християнській Церкві від ЇЇ початку аж до середніх віків був особливий церковний сан — Заклинатель, якого обов'язком було заклинати диявола й лікувати біснуватих. У Католицькій Церкві сан Заклинателя тримався дуже довго. Заклинателі звичайно читали осібні Молитви над «одержимими злими духами» (біснуватими, епілептиками й т. ін.). У т. зв. Великому Требнику 1646 р. є «Молитва для ізгнанія бісов».

У Слові про п'янство Препод. Феодосій (1074 р.) подає: «Бісний страдаєть невольно. К бісному придеть Ієрей, сотворить Молитву і прогонить біса».

Організовану боротьбу проти віри в злі сили та всякі суевір'я повів Петро І, що увійшло і в «Духовний Регламент».[102]



7.  Лихі сили в творах українських письменникі | Дохристиянські вірування українського народу | 1. Ідоли