home   |   А-Я   |   A-Z   |   меню


3. Новий Рік і Водохреща


Як у римлян по Сатурналіях ішли святкові відправи на щастя в Новому Році, так само і в нас по Різдві наступають новорічні Свята. Напередодні Нового Року, чи власне Св. Василія Великого (329–378), врочисто й гучно справляються Малан-к й (Преп. Меланії Римлянки, т 439 р.), — перебрана й замаскована молодь щедрує по-під вікнами. Саме Свято обернулося в кнйзя Василя й княгиню Маланку.

В щедрівках, як і в колядках, висловлюються бажання-закляття доброго врожаю на будучий рік. Сам вечір під Новий Рік зветься щедрим, цебто багатим, бо кожному щедрують, цебто бажають достатку. Рівно о 12 годині під Новий Рік (по інших місцях — під Водохрещі) вода в річках перетворюється в вино, як це є і в інших слов'ян. Взагалі, у цю ніч може сповнитися те, що хто хоче, тільки треба вміти потрібне проказати належно і в час.

Під Новий Рік дуже багато найрізніших г а-дань (власне, під Свято Св. Василія), і всі ці гадання ідуть з найдавнішого часу.

Так само повно всяких повір'їв та оповідань. Напр., що саме ти робитимеш у хвилю наступлення Нового Року, добре чи зле для тебе, те робитимеш

і цілий рік.

У гуцулів позостався давній звичай купання хліба в воді на Василя. Господар (або господиня, але в шапці) з хлібом іде до води й тричі занурює хліб у воді, промовляючи: «Не купається хліб у водц але я в здоров'ї й силі!» По цьому набирає води до коновки, проказуючи: «Не води беру, але мід і вино!» Вернувшись до хати, кладе хліб усім на голову й заклинає: «Абисьте були такі величні, як Василь величний!» До ко'йовки з водою кидаються гроші, а рано всі вмиваються цією водою за старшинством, — на здоров'я й багатство.

С м і т т я, що назбирається від Свят-Вечора до Нового Року, не можна виносити, щоб не винести з ним і доброї Долі; сміття це палиться, і дим його цілющий, — ним скурюються дерева, щоб добре родили. Гуцули палять сміття на городі, як очищення землі огнем, і промовляють молитву на врожай.

На Новий Рік рано ходять засівальники, і з рукавиці чи з кишені засівають зерном і проказують стародавнє заклинання: «На щастя, на здоров'я, на Новий Рік роди, Боже, жито-пшеницю і всяку паш, — ницю!» У деяких місцях на Новий Рік ходили з плугом, а то водили козу.

Є ще повір'я, що на Новий Рік піч виходить заміж, тому цього дня й її Свято.

Почасти ці ж звичаї були й на Московії, і там року 1628-го забороняли: «Коляди б і овсеня, і плуги не кликали».

Під Водохреща, 5 січня, цілий день постять, а тому ця третя кутя зветься Голодною (Куті: 1 — під Різдво, 2 — під Новий Рік). Духовенство обходить своїх вірних, і на дверях малює Йордана — Хреста й освячує йорданською водою дім й обійстя. Зараз по Йордані, 6-го січня, на освяченні води, Коляду забивають стрілами зо зброї, і цим Свято Коляди закінчується. Слово Водхреща, як календарна назва Свята, згадується вже в Іпатієвому Літопису під 1148 роком: «в неділю по Водохрещах» (ст. 258).

Під Водохреща і на Водохреща повно гадань, і повно різних повір'їв. Рівно о 12-ій год. вночі під Водохреща вода в ріках обертається в вино.

В Києві щороку Йордан справлявся високо врочисто, і на Дніпро на Освячення води сходилось пів Києва.

І завжди кілька хлопців кидалися в Дніпро, щоб викупатися в освяченій воді.



2.  Коляда | Дохристиянські вірування українського народу | 4.  Менші зимові Свята