home   |   А-Я   |   A-Z   |   меню


9. Літні Свята. Русалії


Літній круг Свят так само був дуже широкий, і так само обертався біля сонця та хліборобства. Складався він з багатьох різних Свят, тепер для нас часто мало ясних. Сьомий тиждень по Великодні, цебто тиждень перед Зеленими Святами звався з глибокої давнини русалчиним тижнем, або просто Русалії. Назва ця постала в нас безумовно дуже рано, ще за Чорноморсько-Дунайської доби, при нашому тодішньому ближчому співжитті з тими слов'янами, що остаточно потягли на Балкани. Назва постала від латинської назви такого ж римського Свята 23 травня Віез гозае чи Еоваїіа, Свято рож, новогрецьке гоизаііа, ст. сл. русаліа, бо час Свята збігався. Русалії були Святом переходовим від весняних до літніх, а справлялися не одного часу, часом збігалися з Святою Неділею (Тройця). Четвер перед Трійцею звався ще й Семиком, бо сьомий четвер по Великодні.

Русалії були Святом веселим, і супроводилися музикою та танцями, грами та перерядженнями, що відоме з давнього часу. В старому Азбуковнику XVII віку слово «русалія» пояснюється: «ігрища, ігри скоморошескія». Свято Русалій нерідко згадується в нашому Початковому Літопису; напр., під 1007 р. читаємо, що диявол відхиляє людей від Бога «трубами, і скоморохи, гусльми і Русалы. Видим бо ігрища утолчена і людій много множьство, як упихати начьнуть друг друга, позори діюще от біса замишленого діла, се Церкви стоять» (порожні, ПСРЛ І. 73).

Під роком 1174-м Іпатіїв Літопис подає: «Володимиру бисть болізнь кріпка, єю же сконьчася мая в 10-е. Преставися Русальноє Неділі в понеділник», примітка подає: це неділя Святих. Отець. Єпископ Кирило Турівський в своїм Слові (XII вік) перераховує злі діла: «плясаньє, бубни, сопіли, гусли, пискове, ігранья неподобния, Русалья».[222] Тут же під роком 1177: «Приідоша половці на Русскую Землю на Русалной Неділи» (пор. ще під 1174, 1195, 1262 і ін.). Як бачимо, в Літопису Русалії подаються, як загально відомі, а Русальна Неділя — це Свята Неділя, Зелені Свята.

Народ вірив, що в русалчин тиждень русалки виходять із води, як жито цвіте, і гуляють по лісах та полях аж до Петра. Не можна попастися їм у руки, — залоскочуть на смерть, чому русального тижня, особливо в четвер на Святій Неділі («сухий четвер») ніхто не працює на полі чи городі далеко від хати. Це русальний або мавський (мавка — русалка, мавка з «навь» — мерлець, зла істота) Великдень. Особливо полюють русалки на парубків та дівчат, і або залоскочують їх на смерть, або заманюють до себе в підводне царство.[223] Щоб не попастися русалкам, треба носити з собою полин та любисток, що відганяють злу силу.

Свято русалок прив'язують тепер по різних місцях до різного часу. Напр., по деяких місцях воно припадає на десятуху, десятий понеділок по Великодні. Стоглав 1551-го року, як я вище зазначив, виступає проти того, що в Троїцьку суботу на могилах справляються гучні бенкети, — можливо, що це мається на увазі час Русалій.

Свята Неділя чи Зелені Свята — з глибокої давнини це Свято зелених дерев, і. всі. хати розмаюються маєм, цебто зеленим віттям. Це вже правдивий початок літа. На Полтавщині на Святу Неділю відомий звичай «т о п о л і»: дівчата вибирають з-поміж себе одну на тополю, прибирають ЇЇ намистом та стрічками, лице зав'язують хустками, руки прив'язують до палиці, і так водять з піснями по селу.[224] Увесь май місяць ходять у ліс чи на поле на гучні маївки, де п'ють та гуляють. В суботу перед Трійцею поминають покійників, і ставлять для цього старцям (жебракам) трапезу з семи страв.

Пора Петрівки, тиждень по Святій Неділі до Петра (29 червня) перестроює Свята на інший лад, — зачинають співати купальські пісні, хоч часом є й пісні Петрівські.



8.  Наський чи Рахманський Великдень | Дохристиянські вірування українського народу | 10.  Купайла